Боричів Тік — одна з найдавніших вулиць в Подільському районі міста Київ. Вулиця пролягає від Боричевого узвозу до вулиці Флорівської. Тут зберігся садибний характер малоповерхової після пожежної забудови початку ХІХ століття, окремі будинки якої взято на державний облік та під охорону як пам‘ятки містобудування та архітектури. Пролягає від Боричева узвозу до Фролівської вулиці. Одна з найдавніших вулиць Києва. Назва — від історичної місцевості Борич (урочище Боричів, Зборичев, гора Борич, що, за окремими свідченнями, є давньою назвою Андріївської гори). За ін. свідченнями назва походить від давньоруської урядової посади борича (бірюча), що відповідає нинішньому митнику (адже поблизу Боричевого Току у давнину знаходилася митниця). Слово "тік", за однією версією — скорочена назва "толчка" (торгу), за іншою — скупчення джерел та струмків, що витікали з під гори. До Б. Т. в. прилучаються: вулиці Ігорівська — Андріївська — провулок Зелінського і Андріївський узвіз.
Вулиця Боричів Тік по її сучасній лінії виникла після пожежі Подолу 1811 року, який знищив дерев‘яну забудову і, за свідченнями очевидців та архівними документами, «превратил в пепел лучшую часть города». Вулиця була прокладена у зв‘язку з переплануванням Подолу за проектом архітектора В.Гесте. Поділ був поділений на прямокутні квартали сіткою прямих вулиць.