Відновлювальні джерела у паливному балансі України: проблеми та перпективи впровадження
Національне агентство України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів розробило "Державну цільову економічну програму енергоефективності на 2010-2015 роки". Про те, яка мета, що очікують від її реалізації, що вже зроблено на виконання програми та з якими проблемами може зіткнутисяся агентство не на перший погляд на цю проблему.
Серед головних завдань - створення умов для наближення енергомісткості валового внутрішнього продукту України до рівня розвинутих країн і стандартів ЄС, а також підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів і посилення конкурентоспроможності національної економіки. Скоротити рівень енергомісткості ВВП упродовж дії програми на 20% порівняно з 2008 р. - щорічно на 3,3%. Передбачається оптимізація структури енергетичного балансу країни завдяки скороченню в ньому частки імпортованих викопних органічних видів енергоресурсів та заміщення їх іншими видами, зокрема вторинними та отриманими з альтернативних джерел енергії. Що можна очікувати від реалізації програми? Наведемо лише дві красномовні цифри. Це зменшення на 15-20% шкідливих викидів у навколишнє природне середовище та на 50% втрат теплової енергії в житлових будинках і будівлях бюджетних установ за рахунок проведення їх модернізації, де економічно доцільно, та утеплення.
На яких джерелах відновлюваної енергії потрібно зробит акцент? Інвесторів нині цікавлять вітроенергетика, а також сонячна енергетика, адже за останні кілька років собівартість виробництва електроенергії на сонячних станціях зменшилася втричі. В деяких країнах ціна виробництва електроенергії з сонячного випромінювання з урахуванням первинних витрат наближається до ціни енергії, видобутої з традиційних джерел. У розвиток обладнання для видобутку енергії з відновлювальних джерел сьогодні спрямовуються великі кошти. Наприклад, цього року США виділили майже 2 млрд на розвиток сонячної енергетики з федерального бюджету. Щодо України, то нинішнього року передбачено спрямувати 250 млн грн на реконструкцію електромереж для прийому енергії з малих джерел, а, отже, до надходжень інвестицій у сонячну та вітрову енергетику в тих місцях, де є найбільший потенціал.
У зв'язку з прийняттям закону, що стосується "зеленого тарифу", доцільно очікувати найбільше інвестицій саме в цю галузь. Знаючи можливості енергосистеми України, та опрацювання публікацій фахівців Мінпаливенерго, стосовно цієї важливої проблеми, ми можемо бути не готові до прийняття інвестицій у галузь.
Чому? Тому що нашу енергосистему будували з розрахунку на потужні одиничні джерела енергії - великі електростанції. Ця система була зав'язана на великих споживачів і не розрахована приймати електроенергію від малих джерел, якими є електростанції, що працюють на відновлюваних джерелах. Тому потрібно прийняти рішення сконцентрувати цю роботу в тих місцях, де працюють інвестори.
Часто складається така ситуація, що перепоною для будівництва об'єктів відновлюваної енергетики стають питання землекористування. Наскільки проблема суттєва?
Не думаю, що хтось з реальних інвесторів міг отримати відмову. Але йдеться не про відмову. Сама процедура землевідведення наразі досить складна...
На управлінські перешкоди в суспільстві ще мало хто звертає увагу, а ті управлінські структури, яким належить по законодавству вирішувати цю болючу проблему, думають ніби тут все нормально. Але вони є у фінансовій, соціальній, виробничій, адміністративній, юридичній і ринкових сферах діяльності й можуть бути повністю скасовані, або знівельовані лише при відповідних законодавчих діях для вдосконалення управління.
Звичайно, недоліки існують, але вони можуть бути усунуті. Сподіваємость, прийняття Верховною Радою закона, згідно з яким інвестування в енергетику дає змогу знизити ставки оренди землі на 70 %. Це один із шляхів надання преференцій інвесторам, щоб послабити гостроту проблем, пов'язаних із земельними питаннями.
Нині відновлювальні джерела енергії складають менше 1% у загальному енергобалансі країни. Згідно з Державною цільовою економічною програмою з енергоефективності, у 2015 році планується довести цей показник до 5%. Наскільки реальні такі плани?
Разом з роботою над програмою енергоефективності ми досліджували і нашу Енергетичну стратегію до 2030 р. і дійшли висновку, що в ній приділено надто мало уваги відновлюваним джерелам енергії. Згідно з нею передбачалося отримувати з відновлюваних джерел лише 2% електроенергії, тоді як вимоги Євросоюзу становлять від 20 до 50%.
Вітчизняний потенціал відновлюваних джерел енергії, визначений природними умовами, вдвічі перевищує нашу потребу в електроенергії. До того ж, світові тенденції розвитку технологій дають змогу говорити про те, що до 2030 р. витрати на виробництво енергії з відновлюваних джерел будуть значно нижчими, ніж на виробництво з традиційних енергоносіїв. Тобто, якщо ми тепер вкладемо гроші, аби зробити преференції для інвесторів, то до 2030 р. отримаємо дешеві джерела енергії. Але першочергове завдання державної політики у сфері енергетики - знизити енергоємність ВВП.
Якщо узагальнити, то, на наш погляд, головне завдання - розвиток енергоефективності, можна розділити на два рівні. Перший - це макрорівень, тобто те, що можна зробити на рівні держави. Другий - це те, що можна зробити на рівні промисловості, підприємств, ЖКГ, побутового сектору. Якщо хочемо розвивати відновлювані джерела енергії, то це передусім завдання держави щодо перебудови енергосистеми і переведення її у стан здатності приймати енергію з відновлюваних джерел.
Потрібна спеціальна структура енергомережі та генеруючих потужностей. Нині наші генеруючі потужності мають здатність "покривати" піки енергоспоживання для того, щоб воно було збалансованим. Електроенергія - це єдиний товар, який має вироблятися в обсязі, в якому він споживається на даний момент. Якщо в існуючу мережу буде включено, наприклад, 10% енергії відновлюваних джерел, що працюють нестабільно (тобто залежно від наявності вітру та сонця), то не завжди буде можливість нормально збалансовувати енергосистему. Потрібні певні заходи, аби мати таку можливість, щоб інвестори були впевнені: їхня електроенергія не пропаде і буде куплена. Образно кажучи, у теперішній ситуації буде товар, але його неможливо продати. Якщо на державному рівні не розв'язати цю проблему, то не знизиться споживання традиційних енергоресурсів і не буде виконано завдання щодо підвищення енергоефективності.
Співпраця з багатьма зарубіжними установами в сфері енергоефективності може дати хороший результат. Хто працює наполегливо той інвестує, будує, отримує прибутки... Нам достатньо бути відкритими й готовими забезпечити надійне підгрунтя для інвестицій.
А вихід на підписання угоди з ЄС у частині допомоги з питань енергозбереження в Україні - цього року в бюджеті закладені кошти на допомогу від Євросоюзу в розмірі 310 млн. грн., які вже включені до Програми енергоефективності. Ті цілі та завдання, які перебувають на стадії вирішення, повністю підтримуються Євросоюзом. Це свідчить, що програма з енергоефективності - актуальний та своєчасний документ.
Головна проблема енергоефективності за минулі роки - відсутність фінансування. Цього року держава виділила на енергозбереження рекордну кількість коштів. Якою мірою це дасть змогу впоратися з покладеними на НАЕР завданнями? Покаже час.
У 2010 р. на енергоефективність виділено 910 млн грн. Півмільярда гривень - то гроші спецфонду, 100 млн. - виручені від продажу квот на викиди парникових газів і 310 млн. грн., гроші допомоги ЄС. Але бюджет не може розв'язати всі проблеми та завдання тільки за рахунок державних коштів, тому потрібно подати сигнал інвесторам: сьогодні можна і потрібно інвестувати в енергоефективність. Програма та кошти держбюджету і є таким прямим сигналом для інвесторів. Коли вони бачать, що держава витрачається на енергоефективність, то розуміють, що в них з державою однакові цілі та завдання, і це знижує ризики вкладання коштів. За весь термін дії програми буде залучено 285 млрд. грн. інвестицій. Якщо ці плани та пропозиції, на які потрібно звернути особливу увагу, будуть реалізовані то й буде результат.P.S. Etar.
Поки в Україні на цю тему продовжується «велика балаканина», за кордоном фапхівці роблять великі справи. Так, італійські дизайнери Франчесько Колароссі, Джованна Сарацино та Луїза Сарацино розробили вражаючу структуру, під назвою "SolarWind". Ще більш вражає те, що цей проект може стати реальністю.
Структура є мостом з великими вітровими турбінами, встановленими під ним між його колонами. Міст пройде через долину з великим відкритим простором і вітрові турбіни працюватимуть на великій висоті, де швидкість вітру вища, таким чином істотно зросте ефективність вироблення електроенергії.
Крім того, "SolarWind" буде в змозі використовувати сонячну енергію, оскільки вся його дорога буде покрита густою мережею сонячних батарей. Останні будуть покриті прозорим і високостійким пластиком.
Оскільки міст буде знаходиться на жвавому маршруті, дизайнери також запропонували Сонячний парк на мосту, де люди зможуть насолоджуватися панорамою місцевості, повідомляє NewItalianBlood.
За словами дизайнерів, їх міст буде здатний генерувати 40 млн кВт/год у рік.Цитування та використання будь-яких матеріалів порталу Etar на інших сайтах дозволяється лише з гіперпосиланням: www.etar.com.ua
в начало
