Нетрадиційний погляд на енергоресурси та енергозбереження

В сучасній енергетиці існує нерозривність завдань – енергозабезпечення, наявність енергоресурсів та їх раціональне і безпечне використання. Ці завдання прийняті світовою спільнотою, як основний аргумент політичної стабільності в державі, її енергонезалежності та сталого розвитку. Наша держава не є виключенням з низки країн світової спільноти і не може не враховувати світові тенденції. Досягти успіхів у цьому напрямку можна лише за умови, якщо будуть зняті існуючі перешкоди а саме:
а) технологічні – перешкоди неефективного і застарілого технологічного виробництва, перетворення, передавання, розподілення та не економічно обґрунтованого споживання енергії;
б) управлінські – перешкоди організаційного виконавського характеру.
Подолання перешкод технологічного характеру потребує змін відповідного технологічного обладнання та самих технологій на всіх технологічних етапах термодинамічних процесів перетворення, при спалювані палива або використання існуючої теплової енергії, і не зважаючи на те, що вони є зрозумілими для кожного, хто використовує ті чи інші застарілі технології, але вдосконалення існуючих на сьогодні застарілих технологій майже не проводиться. Технологічні зміни для отримання енергоефективності, як правило, потребують значних капіталовкладень або залучення інвестицій (заміна або капітальний ремонт обладнання, зниження питомих витрати палива або теплової енергії на випуск одиниці продукції шляхом підвищення якості автоматичного регулювання технологічних процесів на енергооб`єктах (за критерієм мінімізації питомих витрат палива або теплової енергії), введення нових більш енергоефективних генеруючих потужностей, заміна споживачами свого технологічного устаткування або технологій на більш енергоефективні тощо).
Управлінські перешкоди, які виникають за участю людського впливу на їх створення, потребують значно менше коштів, але значно більшої уваги до організаційних, науково обґрунтованих перетворень, до запровадження ринкових важелів та до відповідальної поведінки і виконавської культури в діях енергозбереження на всіх управлінських рівнях суспільства. Адже при вивченні управлінських питань виявилось, що серед більшості чинників, які не дають досягнути бажаних серйозних результатів в енергозбереженні існує зачана частка неузгодженостей управлінського характеру, що в свою чергу породжує відсутність матеріальної зацікавленості.
На управлінські перешкоди в суспільстві нині  мало  звертається уваги, а ті управлінські структури, яким належить за законодавством вирішувати цю болючу проблему, вважають ніби тут все нормально. Але вони існують у фінансовій, соціальній, виробничій, адміністративній, юридичній і ринкових сферах діяльності й можуть бути повністю скасовані, або знівельовані лише при відповідних законодавчих.
Для досягнення ефективного енергозбереження в широкому значені цього поняття необхідно розробити стратегію, яка враховуватиме вищенаведені пропозиції, і дозволить подолати всі бар`єри на цьому шляху.
Врахування світових тенденцій в рамках вирішення завдань енергозабезпечення, наявність енергоресурсів та їх раціональне і безпечне використання, наведемо скорочений варіант Концепції енергозбереження.
Енергетична система України при постійному нормальному збалансованому режимі передбачає поступове посилення децентралізації енергопостачання з доведенням коефіцієнта децентралізації не менше 0,2 до 2030 року та 0,3 у 2050 році. Для цього слід законодавчо (за рахунок матеріального стимулювання) сприяти впровадженню виділення енергоблоків за принципом використання місцевих енергоресурсів та за умови можливого їх використання для збалансованості енергосистеми України.
Ціноутворення та тарифи на енергію мають базуватися на відповідних обґрунтованих витратах. Цінові механізми мають бути зрозумілими і прозорими для споживачів.
Доречним буде відмітити те, що в розвинених країнах світу середня потужність нових енергоблоків, які встановлювались зменшилась з 600 МВт в середині 1980-х років до 100 МВт в 1992 році та 21 МВт в 1998 році. У відомому в світі виданні „Bisiness Week” в 1999 р. у публікації з назвою „21 ідея для 21 сторіччя” локальні, „персональні” електростанції були першими в списку.
Вирішити питання щодо підвищення ефективності використання традиційного палива з місцевих джерел, поширити практику децентралізованого енергопостачання шахтарських малих міст та селищ за рахунок безпосереднього впровадження енергоблоків на ряді шахт, де видобувається енергетичне вугілля, за схемою „видобуток - генерація” для власних потреб і виробничих процесів та покриття місцевих потреб населення, з можливістю включення до енергосистеми.
Враховуючи те, що власного вугілля в Україні, при рівні видобутку вугілля 100-120 млн. т на рік, його балансових записів вистачить більш, ніж на 450 років, що значно перевищує резерви рідкого і газоподібного палива, нагальною потребою є:
- значно збільшити обсяги науково-дослідних та конструкторських робіт, що відносяться до розробки сучасних технологій видобутку та безпосереднього використання спалювання вугілля і метану;
- закупівля ліцензій на сучасні технології видобутку та використання вугілля при необхідності швидшого впровадження їх в життя.
За таких умов вже через 15-20 років вугілля стане гарантом енергетичної безпеки України.
Врешті решт створити умови для практичного використання поновлювальних джерел енергії, оскільки для цього є всі необхідні передумови, крім наявності нормативних, організаційних заходів та фінансових ресурсів.
Законодавчо забезпечити послідовність реалізації правил енергоринку: активізацію конкуренції, поступове послаблення втручання держави, тобто збільшення свободи ринкових механізмів.
Якнайшвидше всюди використовувати автоматизовані системи обліку енергії та розрахунків, які мають відповідати достовірності обліку щодо потужності та спожитої енергії.
Взаємовідносини між постачальником та споживачем енергії повинні бути відповідні „Нормативні правила купівлі-продажу енергії та надання послуг”.
Реформувати систему субсидій, яка повинна бути адресною за відповідними критеріями.
Ціноутворення та тарифи на енергію мають базуватися на відповідних обґрунтованих витратах і бути зрозумілими і прозорими для споживачів енергії.
Забезпечити надання інформації споживачам енергії про можливі тенденції в майбутньому ціноутворенні на енергію в країні, це буде стимулювати споживачів до енергозбереження.
Потрібно негайно скасувати та замінити існуючу нормативну базу централізованої планової економіки щодо адміністративного нормування енергії, яка немає аналогів собі в світі. Замість неї має бути введена система енергетичного менеджменту, яка успішно працює в країнах ЄС. Там кожний тиждень здійснюється моніторинг та нормалізація енерговикористання. В основу покладено постійний контроль та порівняння реальних питомих та встановлених на підприємствах індикативних показників енерговикористання (стандарт підприємства, організації), при виявлені відхилення, отриманих показників, здійснюється нормалізація енергоспоживання. В Україні поки що діє система адміністративного (примусового нормування енергоспоживання) від якого необхідно відмовитись на законодавчому рівні.
Введення в дію нового збору (податку) для тих видів виробництва і підприємств, які мають низькі показники питомого енергоспоживання в порівнянні з країнами ЄС. Назва такого збору може бути „екологічно-кліматичний збір”. Він повинен стати основним джерелом наповнення і функціонування Екологічно-кліматичного фонду енергоефективності. Основні принципи формування збору мають враховувати:

1. рівень енергоефективності на виробництві, пов'язаний з об’ємом випуску продукції, енергоресурсами, що витрачаються;
2. дані про аналогічні показники в країнах ЄС;
3. середні показники викидів парникових газів на вироблення однієї кВт·год, (Гкал) енергії для міста, області, регіону;
4. вартість тонни викидів парникових газів на світовому ринку (або внутрідержавні, регіональні, галузеві ціни).

Потрібно удосконалити законодавство для виділення фінансової підтримки та
стимулювання енергозбереження.
Активно впроваджувати програми підготовки, перепідготовки кадрів, постійного інформування населення і популяризації енергозбереження в ЗМІ.
Ввести обов’язкову систему навчання для всіх осіб, відповідальних за енергозбереження в промисловості та у сфері послуг.
Усвідомлення окремими людьми всіх стратегій та практичних дій в значній мірі пов’язана передусім з екологічними вимогами в питаннях енергозабезпечення:

• ядерна безпека на діючих АЕС повинна бути пріоритетним напрямком політики в галузі енергетики а „Енергетична стратегія розвитку енергетики…”, на перспективу, повинна бути розроблена з урахуванням неатомного шляху розвитку енергетики України;
• важливим є постійний контроль і намагання зменшення викидів шкідливих речовин і газів в навколишнє середовище;
• постійна увага до впровадження програм енергозберігаючих проектів на базі відповідних сертифікованих квот на скорочення викидів парникових газів;
• створити умови на законодавчому рівні, за яких додаткові витрати, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища, усунення екологічних наслідків при виробництві, передачі, розподілі або споживанні енергії, будуть покриватися забруднювачами, а не, як сьогодні, - суспільством;
• ціноутворення та тарифи на енергію та субсидіювання мають враховувати можливі екологічні наслідки.

Володимир Циганенко

Цитування та використання будь-яких матеріалів порталу Etar на інших сайтах дозволяється лише з гіперпосиланням: www.etar.com.ua

в начало